МАРИХУАНА Ganja Большой Камень

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Еее, чуваки и чувихи, вот я снова с вами, рэпер наркоман, который готов поделиться своей крутой историей! Все началось с того, что я решил купить шишки марихуаны и сделать грязный модный фотосет на память. Ловите мою историю, которая точно не оставит вас равнодушными.

Сидел я в своей самой душной и задымленной комнате, закладки наркотиков и концентрированный запах гашиша витали в воздухе. Я думал, как бы мне разнообразить свою наркоманскую жизнь, и тут меня осенило - фотосессия! А еще лучше - модная! Я хотел сняться в ребрендинговом образе, который полностью отражал бы мою наркоманскую эстетику.

Так что первым делом, я связался с надежным дилером и заказал немерено шишек марихуаны. Ничего, что у меня уже был запас гашиша и героину в бэкпаке, нельзя же останавливаться на достигнутом!

Когда мой дилер подъехал к моему лофту, я сразу же побежал к нему, он уже знал, что я люблю курить чистый цветок и всегда держу руку на пульсе новых сортов. Он протянул мне пакет с шишками, я погладил его по плечу, сказав, что надеюсь, мой самый дорогой друг, находится что-то по-настоящему качественное.

А потом, когда я вернулся в свою комнату, мои глаза увидели что-то невероятное. Шишки были просто шикарные! Я был на седьмом небе от удовольствия и уже представлял, как эти ароматные бутоны окружат меня на фотосессии.

Я позвонил своим друзьям-наркоманам, чтобы они пришли к намеренно запущенному лофту и присоединились ко мне. Через час у меня была команда лохматых, замотанных чуваков, готовых зажигать вместе со мной и уноситься за грань реальности.

Так как мне очень нравится гонять, я рассказал своим друзьям о моей идее с фотосессией. Они, конечно же, сначала гнали, говорили, что это полная фигня и просто трата времени. Но я был настойчив и убеждал их, что это будет веером, их нытье, как метамфетамин, сразу же прекратилось.

Мы приступили к подготовке к фотосессии. Я принял душ, причесался, затем вытащил свой лучший героин. Герычик просиял и готов был внести важный вклад в наше творение. Нас охватило состояние кайфолома, мы смотрели друг на друга и все вместе улыбались. Это был наш кайф, наша наркотическая магия в действии.

Когда наши друзья приехали, мы начали изучать пространство лофта, чтобы найти идеальное место для фотосессии. Закладки метамфетамина с летящими в мыслях фото идеями делали нас все более и более вдохновленными.

И наконец, мы нашли идеальное место. Какая-то старая застольная столешница, покоцанная и покрытая краской. Она создавала в нашем фото атмосферу хрупкости и разрушения, как моя душа после чистки от героина.

Я подошел к столу, расставил на нем шишки марихуаны, героину и мои другие наркотические прелести. Мы стали позировать и снимать фотки, чувствуя каждую куртку, каждый запах, каждую экстази нотку.

Время шло незаметно, мы забыли о реальности и погрузились в нашу маленькую наркотическую сказку. Мы наслаждались каждым моментом, и наши фотографии становились все сумасшедшими и безумными.

Когда фотосессия закончилась, мы остались сидеть на полу, глядя на наши фотографии и глотая следы наркотического экстази. Мы были полностью удовлетворены, наши души пропитались моментами чистого кайфа.

Итак, друзья, я рассказал вам о том, как я купил шишки марихуаны и устроил модную фотосессию. Я вам рассказал о моих закладках, гере и метамфетамине. Помните, что кайфолом может испортить удовольствие, но именно с ним вы можете найти истинное наслаждение в этой жизни.

Покидая вас, я просто хочу добавить, что употреблять наркотики - не самая веселая затея. Но если вы все-таки решите попробовать, то не забудьте осторожность и не злоупотребляйте героином. И помните, что эта история - всего лишь рассказ наркомана-рэпера, который готов оставить след в истории своими крутыми и глубокими словами.